Подільський край щедрий на літературні таланти. Тут народжувалися й творили письменники, чиї імена стали частиною української літературної спадщини, а їхні твори здобули визнання далеко за межами рідного краю.
Саме літературній спадщині Поділля, її дослідженню та осмисленню в сучасній гуманітарній освіті присвячено І Всеукраїнську міждисциплінарну науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Літературне краєзнавство Поділля в системі гуманітарної освіти», яка відбулася у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Організатор - кафедра української літератури.
Науковий форум об’єднав 162 учасники із 43 закладів та установ з різних куточків України та з-за кордону. До конференції долучилися представники університетів і наукових установ, зокрема Естонського літературного музею, Тартуського університету, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та інших академічних інституцій. Така географія учасників засвідчує, що літературна спадщина Поділля є важливою не лише для регіональних досліджень, а й для ширшого українського та міжнародного наукового діалогу.
Відкриття конференції розпочалося з вітальних слів. Віталій Гандзюк, декан факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, наголосив на важливості збереження та дослідження літературної спадщини Поділля, її популяризації серед молоді та інтеграції краєзнавчого матеріалу в сучасний освітній процес.
Олександр Боронь, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, старший науковий співробітник, акцентував на значенні ґрунтовних академічних досліджень для глибшого осмислення української літератури та повернення до наукового й культурного простору маловідомих сторінок літературної історії.
До учасників конференції звернувся Віктор Яручик, декан факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат філологічних наук, доцент. Він підкреслив важливість співпраці між закладами вищої освіти, обміну науковими напрацюваннями та створення спільних дослідницьких ініціатив.
Міжнародний науковий діалог представив Рісто Ярв, керівник Естонського архіву фольклору Естонського літературного музею, доцент кафедри естонського й порівняльного фольклору Тартуського університету. Участь естонського науковця стала важливою складовою міжнародного виміру конференції та засвідчила відкритість українського літературознавства до співпраці з дослідниками з інших країн.
Модераторкою наукового форуму стала Алла Віннічук, завідувач кафедри української літератури факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха, кандидат філологічних наук, доцент.
Важливою частиною конференції стало пленарне засідання, яке об’єднало провідних літературознавців, фольклористів і дослідників з України, Польщі та Естонії. Учасники представили наукові розвідки, присвячені постатям української літератури, культурній спадщині Поділля, фольклору та можливостям використання краєзнавчого матеріалу в сучасній освіті.
Зокрема, Ярослав Поліщук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані, представив доповідь «Михайло Коцюбинський у Лопатинцях», а Елеонора Соловей, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, — дослідження «Володимир Свідзінський і Поділля».
Окремий напрям пленарної дискусії був присвячений сучасній українській поезії. Юрій Ковалів, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, говорив про творчий доробок сучасних поетів-науковців Ірини Зелененької, Віктора Крупки та Тетяни Яковенко. Світлана Журба, кандидат філологічних наук, доцент Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, зосередила увагу на міфопоетиці та філософській проблематиці малої прози Галини Журби.
Про постать Василя Стуса та способи її представлення широкій аудиторії говорила Ольга Пуніна, кандидат філологічних наук, завідувач навчально-наукової лабораторії «Центр стусознавства» Донецького національного університету імені Василя Стуса. Тема її виступу — «Як писати науково-популярну біографію Василя Стуса?». Водночас Олег Соловей, кандидат філологічних наук, доцент цього ж університету, представив тему «“Сезон у Вінниці”: На берегах ще недописаної книги».
Проблематику міжкультурних літературних зв’язків розкрила Людмила Ромащенко, доктор філологічних наук, професор Приазовського державного технічного університету, яка дослідила Поділля в житті і творчості польських письменників. Важливе місце в роботі пленарного засідання посіла й тема літературної мапи регіону. Людмила Павлішена, кандидат філологічних наук, доцент Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, представила дослідження «Літературна мапа Поділля: від краєзнавчої локалізації до інтерпретації художнього тексту» на матеріалі творів Юрія Даценка, Лори Підгірної та Ольги Саліпи.
Тему поетики подільської літератури продовжив Валерій Щегельський, кандидат філологічних наук, старший викладач Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який представив дослідження «Грані поетики Миколи Гедза».
Друга частина пленарного засідання була присвячена фольклорній спадщині Поділля та її науковому й освітньому осмисленню. Микола Дмитренко, доктор філологічних наук, професор, провідний науковець Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, розповів про подільського збирача фольклору Гната Танцюру та його шлях від аматорства до професіоналізму.
Міжнародний аспект дослідження фольклорної спадщини представили науковці з Естонії. Ольга Петрович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Естонського літературного музею, виступила з темою «Коли репертуар стає архівом: феномен Явдохи Зуїхи», а дослідниця Катре Кікас представила англомовну доповідь про народну грамотність та дистанціювання від жанру на матеріалі писемних творів сільського мірошника.
До обговорення мовної та фольклорної спадщини Поділля долучилися й науковці Вінницького державного педагогічного університету. Інна Гороф’янюк, кандидат філологічних наук, доцент, представила дослідження рукописної фольклорної спадщини Насті Присяжнюк як джерела вивчення подільського діалекту, а Ольга Павлушенко, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови ВДПУ, — дослідження слова-образу «вітряк» у художній картині світу Михайла Стельмаха.
Завершуючи тематичний блок, Володимир Поліщук, доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, звернувся до проблеми вивчення літератури рідного краю в контексті навчальних програм з української літератури для 5–11 класів, а Олеся Дибовська, кандидат філологічних наук, викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, представила тему літературної мапи як краєзнавчого матеріалу та освітнього ресурсу в репрезентації культурного простору.
Таке тематичне розмаїття конференції засвідчило, що літературне краєзнавство сьогодні — це не лише дослідження окремих письменників чи фактів літературної історії, а комплексний напрям, що поєднує літературознавство, фольклористику, мовознавство, історію культури та освіту.
Особливо важливо, що до заходу долучилася студентська молодь. Її участь — це не лише свідчення зацікавлення наукою, а й запорука того, що літературна спадщина Поділля матиме своїх дослідників, популяризаторів і шанувальників у наступних поколіннях.
Конференція стала простором для професійного спілкування, обміну досвідом, презентації нових наукових розвідок і налагодження співпраці між університетами та науковими установами. Її результати сприятимуть оновленню змісту гуманітарної освіти, збагаченню навчальних курсів матеріалами з літературного краєзнавства та появі нових дослідницьких і освітніх проєктів.
