Першокурсниця Ольга Фурманчук несміливо бере до рук писачок – тонкий інструмент, що відкриває двері у світ давніх традицій. Полум’я свічки тихо тремтить, віск поволі тане, і на білому яйці з’являються перші обережні лінії. Крапка за крапкою, штрих за штрихом – так народжується її перша писанка. У цю мить у просторі – особлива тиша, наповнена зосередженістю, легким хвилюванням і щирим захопленням. Поруч – інші дівчата, які так само уважно виводять орнаменти, ніби торкаються чогось дуже давнього й водночас близького.
Напередодні Великодніх свят у Музейно-просвітницькому центрі університету відбувся майстер-клас із писанкарства, учасниками якого стали студенти групи 1 ЖА факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха. Захід провела майстриня, етнологиня Тетяна Пірус, яка відкрила для молоді глибинний світ українських традицій розпису писанок.
Під час зустрічі учасники дізналися про історію писанкарства – одного з найдавніших видів народного мистецтва, що сягає ще дохристиянських часів. Писанка здавна була символом життя, відродження, добра й захисту. Майстриня пояснила значення кольорів та орнаментів: червоний уособлює любов і радість, жовтий – сонце та достаток, зелений – весну й оновлення.
Особливою частиною заходу стала практична робота. Студенти власноруч створювали писанки, використовуючи традиційну техніку нанесення воску та фарб. У повітрі витав легкий запах розтопленого воску, лунали тихі розмови й захоплені вигуки – кожна робота була унікальною, як і її автор.
Майстер-клас перетворився не лише на творчу майстерню, а й на щиру розмову з українською культурою. Через прості, на перший погляд, дії – запалити свічку, провести лінію, занурити яйце у фарбу – студенти відчули живий зв’язок із традиціями предків і відкрили для себе глибину символіки Великодня.
Текст, фото: Катерина БУДУЛАК