25 лютого 2026 року, у день 155-річного ювілею Леся Українка та з нагоди Дня української жінки, представниці ради студентського самоврядування факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Дарія Мельник і Софія Сладковська долучилися до події, що стала справжнім доторком до живої історії.
У Музейно-просвітницькому центрі відбувся теплий і натхненний захід, присвячений пам’яті поетеси та силі українського жіноцтва. Разом із провідною фахівчинею центру Анастасією Бровчак та директоркою бібліотеки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Валентиною Білоус учасники занурилися у глибокий і багатогранний творчий світ Лесі Українки.
Під час зустрічі звучали безсмертні поетичні рядки, які й сьогодні вражають своєю актуальністю, глибиною та силою духу. Особливу атмосферу створили сучасні музичні інтерпретації творів поетеси, що дозволили по-новому відчути її слово й осмислити його в контексті сьогодення. Натхненні мудрістю, стійкістю та внутрішньою силою великої українки, студенти також написали тексти-звернення до себе в майбутньому — щирі, глибокі, сповнені віри й відповідальності.
Цей день вкотре довів, що слово Лесі Українки живе, воно надихає, зігріває й додає сили залишатися незламними.
Кохання – як вода, – плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал – воно кипить, а стріне холод –
стає мов камінь.
— Леся Українка
Авторка — Софія Сладковська