У День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя студенти 1 – 3 курсів спеціальності «Журналістика» мали нагоду поспілкуватися з репортером, військовослужбовцем сил ТРО ЗСУ, молодшим лейтенантом, випускником Вінницького педуніверситету Сергієм Лефтером.
Він свого часу працював кореспондентом редакції новин на «Першому національному телеканалі». Звільнився через незгоду з редакційною політикою, цензуру під час Революції Гідності в грудні 2013 року. Після цього працював як незалежний журналіст, робив матеріали для інтернет-видання Ipress. ua. До поїздки на східну Україну перебував у Криму, де висвітлював процес його анексії.
Гість розповів, що особисто мав нагоду спостерігати початок окупації Криму, зокрема, коли 27 лютого 2014 р. на вулицях Сімферополя з'явились російські військові та бронетехніка, були захоплені будівлі кримського уряду та парламенту автономії.
За час перебування на півострові журналісту вдалося написати дві публікації для онлайн-видання «Ipress .ua». У репортажі «В очікуванні війни» (15 березня 2014) йшлося про взяття «зеленими чоловічками» української військової частини А1743, сімферопольської окремої берегової артилерійської групи. У репортажі «Кримські татари готові воювати, але робити цього не будуть, – Алі Хамзін» (16 березня 2014 р.) автор показав реальні настрої кримських татар, які офіційно заявили про бойкот голосування на референдумі за «возз’єднання» півострова з росією.
Учасники зустрічі обговорили п’ять основних епізодів, що призвели до окупації Криму: злочинне скорочення ЗСУ; підрив стану мобілізаційної готовності; знищення систем протиповітряної оборони; незаконні організаційні зміни та нівелювання стратегічних оборонних документів; невжиття заходів щодо реагування на зовнішні загрози. Вказані дії у своїй сукупності пов’язані й призвели до тяжких наслідків – вторгнення рф на територію Криму і м.Севастополя, подальшої їхньої окупації, порушення суверенітету та територіальної цілісності України.
Насамкінець Сергій Лефтер зазначив, що народився на півдні, а згодом з родиною переїхав на Вінниччину. Він вірить, що настане той день, коли повернеться на звільнену від ворога малу Батьківщину, де українське сонце та море.