Українці завжди вважали Різдво Христове одним із найважливіших релігійних свят. У цьому році вони будуть відзначати його 25 грудня.
Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тому дати багатьох церковних свят змінилися. Зміни торкнулися і другого найбільшого релігійного свята — Різдва Христивого. Тому від 2023 року українці будуть святкувати його 25 грудня, тобто на 14 днів раніше, ніж до цього.
Традиції
Напередодні Різдва, кожна українська родина накриває святковий стіл, на якому стоїть 12 пісних страв. 12 – це не випадкове число, адже воно символізує 12 учнів Ісуса Христа (апостолів) та 12 місяців року. Головною серед усіх страв на столі є кутя – святкова каша з родзинками, перетертим маком і медом.
Здавна було традицією напередодні Святого вечора та Різдва піклуватися про свою оселю. Зазвичай люди білили стіни та прикрашали їх. Також Святвечір відрізняється особливою традицією посту. Протягом всього дня не прийнято їсти аж до появи на небі першої зірки. Тільки тоді вся родина сідає за стіл.
Різдвяний піст вважається одним із найтриваліших постів, який починається напередодні Різдва. Його тривалість складає 40 днів. Люди постять щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим. Під час посту вірянам дозволяється їсти овочі на фрукти, каші, гриби, бобові, інколи рибу. Заборонено ж їсти м’ясо, яйця, молочні продукти, сир та вершкове масло.
Особливістю та культурною традицією Різдва є колядки – пісні на релігійну тематику. Колядники ходять від хати до хати, співаючи та тримаючи в руках велику зірку. Вони розважають свою родину, сусідів за гроші або ж солодкі подарунки. Здавна наші предки вірили, чим більше кодядників прийде до хати, тим більше багатства і щастя буде в ній наступного року.
Також замість «доброго ранку» або ж «добрий день» на Різдво українці вітаються словами «Христос народився!» а у відповідь чують «Славімо його!». Святкування такого важливого свята проходить у родинному колі. Святковий стіл завжди щедрий та вже не пісний. Цього дня прийнято згадувати покійників, родичів та друзів.
Ще один важливий символ Різдва — вертеп. Деякі історики впевнені, що українці вже у XVII столітті виставляли на Різдво вертепну драму. Цей звичай був загальнопоширеним по всій Україні.
Особливе місце в українській оселі в різдвяний період займає дідух. Його заведено ставити на кут стола або будинку. Створюють його зі снопа, якого збирали ще під час закінчення жнив. Сніп зберігали впродовж всієї зими як символ родючості, життя та безкінечності.
Зараз кожен із нас переживає нелегкий час. Тому важливо не забувати тих людей завдяки кому ми маємо можливість сісти за сімейний стіл, можливість зберігати традиції, можливість бачитись та жити. Важливо дякувати, допомагати, підтримувати та вірити. Ми сильні та незламні.