ВОНА

 

Вона тебе знайде де бути не був, 

Пролізе крізь щілини в стелі, 

Немов пітьма, яку не спинять найміцніші двері. 

Ніхто не допоможе вже, час згаяний дарма.

 Вона стоїть за рогом, чекаючи твого кінця.

 

Спочатку навіть не помітиш її присутність навкруги,

але тебе уже дістали, тобі вже більше не втекти. 

Що буде далі - добре знаєш, ви знов залишились удвох,

її холодні пальці, твої губи, тож краще тисни на гачок.

Але дарма, гачка немає, та й він би тут не допоміг. 

Страшенна слабкість заважає, і не дає вчинити гріх. 

Ще трішки і ти втратиш глузд, знову все втрачає кольори.

Тепер у тебе лиш вона. 

А в неї знову тільки ти.

Максим Ласкус, група 1Ж