Не сплять, чекають мати й батько
коли повернеться дитятко.
А в ту ж хвилину захисник
стріляє в ворога, щоб зник.
Щоб зник назавжди з України,
сятої неньки-Батьківщини,
проклятий ворог той, зі Сходу
якому не дамо проходу.
Я тую правду розкажу
і свого батька покажу,
який невміло та завзято
відстоює звання солдата.
Передає прощальне слово,
щоб не забула я про його.
Та подвигом дарує волю.
Його назву тепер-Героєм.
Карина Потєха, 1Ж
Tags
поезія