Журналістика як пам’ять і натхнення: участь ВДПУ у презентації книги «Якби розпочати знову…»

 Напередодні Дня журналіста України викладачі та студенти кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю ВДПУ імені Михайла Коцюбинського долучилися до надзвичайно важливої культурної події — презентації книги «Якби розпочати знову…», яка відбулася 5 червня у стінах Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського.


Це не просто збірка спогадів газетярів, читачів і друзів легендарної молодіжної газети «Комсомольське плем’я» (пізніше — «Панорама») — це жива історія української журналістики, її пульс, дух, обличчя. Видання присвячене 100-річчю з дня заснування газети, яка протягом десятиліть була майданчиком для молодого, чесного і творчого слова.

🔹 Участь у презентації взяли справжні майстри пера: Вадим Вітковський, Михайло Каменюк, Віктор Мельник, Борис Данильченко, Анатолій Поїзд, а також журналісти й колишні кореспонденти з Києва та США. У форматі живого спілкування і щирих спогадів вони поділилися тим, як народжувалася журналістика, якою вона була і чому досі залишається важливою.

Захід зібрав не лише професіоналів, а й молоде покоління — студентів-журналістів, які з перших уст почули про епоху, коли газета була справжнім рупором суспільства, дзеркалом часу і голосом молоді.

👩‍🏫 Для студентів кафедри це був безцінний досвід. Вони не лише ознайомилися з матеріалами книги — вирізками, світлинами, архівними документами — а й відчули неповторну атмосферу журналістської спільноти, де кожне слово має вагу, а пам’ять — цінність.

🎶 Особливим завершенням заходу стала тепла музична нотка від бібліохору клубу «Зустріч», а виставка «Життя краю — як шпальта добірного слова» додала глибини й контексту.

Кафедра журналістики ВДПУ висловлює щиру подяку організаторам заходу, модераторам, авторам і всім учасникам події. Ми переконані, що саме такі зустрічі формують нову генерацію журналістів, які, пам’ятаючи про минуле, творять сучасне і майбутнє українського медіапростору.

📌 Журналістика — це не лише новини. Це історії. Це люди. Це життя.

Дописати коментар

Нові Старіші